 Замініть, де можливо, пряму мову на непряму.
«Чому ви так дивитесь на мене, Шовкун?» - пристрасно допитувалась Шура (О. Гончар). 2. «Розумна річ!» - всі зачали гукать (Л. Глібов). 3. «А йдіть, діточки, полуднувать та й батька кличте», -крикнула Кайдашиха тонким голосом (І. Нечуй-Левицький). 4. «Чого зажурився, мій любий козаче?» - питає дівчина вродлива (Леся Українка). 5. «Я, коли виросту, теж садівником буду!» - не зводячи очей з дядька Степана палко промовив Юрко (І. Цюпа). 6. «Від власного болю нікуди не втечеш», - опекла його гаряча думка, ніби спалах електричного світла (І. Цюпа). 7. Хтось колись казав: «Не було на молоці, не буде й на сироватці» (Нар. Те.). 8. «Жодна риса в моєму внутрішньому образі не змінилась», - сказав Т. Г. Шевченко, повертаючись із заслання. 9. «Ми приготували для мами пісню «Лебеді материнства», яку зараз виконаємо з Юрком», - сказала Оксана (І. Цюпа).