"Мова"запахів - найдавніша, мабуть, з усіх "мов", адже нею й досі користуються тварини, які раніше за інших з'явилися на Землі. Пахучими речовинами помічають свої дороги мурахи. Бджоли-розвідниці, знайшовши їжу, просочують своїм запахом повітря й навколишні предмети, щоб робочі бджоли могли швидко й безпомилково знайти дорогу до годівниці.У джмеля головне призначення пахучих залоз - подати звістку про себе джмелихам. Величезне значення має запах для зустрічі самців і самок багатьох метеликів, комах, павуків.У ссавців пахучі залози бувають на різних частинах тіла. Антилопи позначають сучки дерев і кущів, розміщених на межі їхньої ділянки, виділенням передочної залози. Ведмеді залишають слід на деревах і камінні кігтями і спиною, у кішок і собак для цієї мети слугує сеча.Мова запахів дуже важлива для багатьох тварин-мисливців. Собака та його родичі знаходять здобич головно завдяки органам чуття. Відстань, на яку собака може чути запах дичини, передусім залежить від напряму і сили вітру та вологості ґрунту.З диких тварин хорошим чуттям володіють вовк, шакал, лисиця.