"Мова запахів" - найдавніша,
мабуть, з усіх мов, адже нею й досі користуються тварини, які раніше
за інших з'явилися на Землі. Пахучими речовинами помічають свої дороги
мурахи. Бджоли-розвідниці, знайшовши їжу, просочують своїм запахом
повітря й навколишні предмети, щоб робочі бджоли могли швидко й
безпомилково знайти дорогу до годівниці.У джмеля головне
призначення пахучих залоз - подати звістку про себе джмелихам. Величезне
значення має запах для зустрічі самців і самок багатьох метеликів,
комах, павуків.У ссавців пахучі залози бувають на різних частинах тіла.
Антилопи позначають сучки дерев і кущів, розміщених на межі їхньої
ділянки, виділенням передочної залози. Ведмеді залишають слід на деревах
і камінні кігтями і спиною, у кішок і собак для цієї мети слугує
сеча.Мова запахів дуже важлива для багатьох тварин-мисливців. Собака та
його родичі знаходять здобич головно завдяки органам чуття. Відстань, на
яку собака може чути запах дичини, передусім залежить від напряму і
сили вітру та вологості ґрунту.З диких тварин хорошим чуттям володіють вовк, шакал, лисиця.