Автор - albinakovalenkp5y7qe
Відповідь:
У будь-якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні, і, яка категорія буде домінувати в людині - залежить від неї самої
У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк - це зло: заздрість, ревнощі, туга, егоїзм, амбіції, брехня ... Інший вовк - це добро - мир, любов, надія, істина, доброта, вірність ..
Ми звикли, що у казках щасливий кінець. На жаль, оповідання закінчилося трагічно, як це часто буває в житті. Добрий і порядний Федько помирає. Така світла душа гине у темному нещадному світі, де панують ті, хто має гроші, та не має совісті і серця. Помираючи, Федько у маренні «все чогось допитувався у Толі». Можливо, він питав у панича, чи бува не прокинулася в нього совість, чи не розповів він батькам, як усе було насправді.
Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий, дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим і це є головною думкою оповідання.
Пояснення:
Ответ:
Пошук...
Твори / Твори українською / Характеристика героїв "Захар Беркут", І. Франко
Головна думка оповідання "Федько-халамидник", Винниченко
Перегляди: 533
Винниченко Володимир
У будь-якій країні світу, у кожного народу існує ціла низка спільних загальнолюдських понять, таких як порядність, чесність, благородство. Усі ці категорії закладаються в людину при народженні, і, яка категорія буде домінувати в людині - залежить від неї самої
У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк - це зло: заздрість, ревнощі, туга, егоїзм, амбіції, брехня ... Інший вовк - це добро - мир, любов, надія, істина, доброта, вірність ..
Ми звикли, що у казках щасливий кінець. На жаль, оповідання закінчилося трагічно, як це часто буває в житті. Добрий і порядний Федько помирає. Така світла душа гине у темному нещадному світі, де панують ті, хто має гроші, та не має совісті і серця. Помираючи, Федько у маренні «все чогось допитувався у Толі». Можливо, він питав у панича, чи бува не прокинулася в нього совість, чи не розповів він батькам, як усе було насправді.
Всім сподобався Федько - цей малий шибеник - сміливий, дотепний, чесний, кришталево чистий, твердий і правдивий, ладен взяти на себе вину, аби захистити слабшого. І хоч має він безліч вад і недоліків, є у нього чому вчитися не лише дітям, а й дорослим і це є головною думкою оповідання.