Автор - uliasigova26
Кризове становище проявлялось через комплекс подій та явищ. Попри всі здобутки, які отримав український народ в період Національно-визвольної війни, ситуація в країні вкрай погіршилася. Відомо, що будь-який конфлікт, а особливо збройний, вимагає ресурсів та часу. Ба більше, якщо він проходить на території країни, то й землі спустошуються, а люди гинуть. По факту, нема кому і де розбудовувати.
Історики зазначають, що в Україні правого берегу було зруйновано більше ніж сотні міст. Більш погіршило ситуацію природні та кліматичні умови: період неврожаю й саранча стали причинами початку голоду, захворювань та епідемій. Рівень торгівлі теж значно впав, адже воєнні дії далеко відкинули країну від європейських ринків збуту.
Ще однією галуззю, яка зазнала занепаду, стала військова. Довготривала війна, смерті, невдачі спустошили ряди козацтва, як фізично, так і морально. Все це вилилося у анти гетьманський виступ 1653 року під Городком. Козаки відмовлялися йти у наступний похід з Богданом Хмельницьким. У висновку, він зібрав лиш третину від можливого числа (близько 30 тисяч). Цього було недостатньо для продовження протистояння.
Всі спроби гетьмана знайти нових союзників проти Речі Посполитої зазнавали невдач. Тому, він вирішив ще раз звернутися до царської Росії.