27 листопада 1863Народилася Ольга Кобилянська у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині.
1868 Батька перевели до м. Сучави. Там Ольга Кобилянська познайомилася з місцевим парохом та українським письменником Миколою Устияновичем. Як між родинами в цілому, так і між їх доньками, зокрема Ольгою Кобилянською і Ольгою Устиянович, зародилися приятельські стосунки, які тривали до кінця життя письменниці.
1880-ті«Гортенза, або Нарис із життя однієї дівчини», «Доля чи воля?»
1891Пізніше вона жила в селі Димка, а з 1891 — у Чернівцях.
1894Вона взяла активну участь у феміністичному русі. Ставши однією з ініціаторок створення «Товариства руських жінок на Буковині», Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі «Дещо про ідею жіночого руху». Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки «середньої верстви», активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за право жінки на гідне життя.
1895Повість «Царівна»
1896Новели «Аристократка», «Impromptu phantasie».
1898Оповідання «Valse melancolique».
1895-1901Повість «Земля»
1905Повість «Ніоба», «Через кладку».
1908«В неділю рано зілля копала…»
1917«Назустріч долі»
1923«Зійшов з розуму»
1927«Але Господь мовчить…»
1928«Пресвятая Богородиця, помилуй нас!»
1933«Не смійтесь»
21 березня 1942Померла у Чернівцях.