Тарас Шевченко у творі «Кавказ» охарактеризував Росію як тюрму народів. Як цю думу він розвиває у вірші «Думи мої, думи мої...»

Ответ:

Сумуючи в Петербурзі за рідним краєм, вболіваючи за його долю, страждаючи від того, що українці, и серед них і його рідні, перебувають у панській неволі, зазнають принижень та знущання, Шевченко підтримує своїх земляків словом, хоче їм нагадати про славні традиції козацької вольниці. Він захищає жебраків, покриток, усіх тих, кого ними не милувала, і сподівається, що "найдеться дівоче серце, карі очі, що заплачуть на сі думи", і тоді він буде щасливий. Своє палке слово поет посилає на захист скривджених, на славу своєї неньки України: "В Україну ідіть, діти, В нашу Україну". Своїми дітьми і квітами поет називає власні думки, які устали на папері сумними рядами". Поет страждає ще й від того, що його сльози "чуже поле полиливають", що помре він на чужині. Але надія на те, що його "діти" (вірші) дійдуть мі України і там знайдуть щиру правду, втішає поета