Автор - koreyko
Ответ:
Водить батько зоопарком хлопчика малого.
— Ти ж уважно придивляйся,— поучає строго.—
Он - двогорбий верблюдяра, корабель пустині.
Бач, у нього, дармоїда, два горби на спині.
Він до їжі як дорветься, то вже не зіває:
Сам по горло нажереться? ще й в горби напхає.
О, дивися! Встав на ноги, до бар`єра суне...
Можеш, синку, дулю дати. Ось побачиш, плюне.
А хлопчина рад старатись! Роздражнив тварину,
Тицьнув дулю й заховався батькові за спину.
Як крутнеться та як плюне бісова худоба!
Заліпило батьку очі, заплювало лоба.
Батько хлопця смик за вухо, потім за волосся.
— Ну яке ж ти стерво,— каже,— в кого ти вдалося?
Подружились на подвір’ї
Півень та собака.
Тож собака, де не ходить,
Про одне патяка:
— Я за півня вмерти ладен,
Бо люблю, як сина.
Не впаде пушинка з нього,
Не впаде пір’їна!
Півень, шию розтягнувши
І закривши очі,
Все показував собаці
Здібності співочі,
Все виспівував про дружбу,
Доки на світанку
Не ввігнав йому друзяка
Зуби у горлянку.
Непогано з тим дружити,
Хто від тебе дужчий.
Та не будь же благодушним,
Ока не заплющуй!