твір на тему навесні у саду​

Настали теплі весняні дні. Все в природі оживає, співає, квітує. Навесні сад прибраний, як наречена, в білий цвіт. І ніжний аромат стелиться над садом. Духмяні пахощі квітів приваблюють бджіл. Веселий весняний гул бджіл доповнює пісні птахів. Саме у весняному саду на повну силу проявляється неземна краса природи.

По-особливому гарно в цей період у батьківському саду. Поступово сходить сніг і земля залишається чорною, незахищеною.  Та на ній уже починають з’являтися перші квіточки – проліски. І сад стає вже зовсім інший, ніжний, чарівний. Всі дерева потопають у духмяному ароматі ніжно-рожевих пелюсток. Вишні, яблуні, груші, персики ніби затаїлись у пахучому тумані. Так і приваблюють бджілок-трудівниць. З гілочки на гілочку перестрибують пташки. Щебечуть один до одного, розповідають ранішні новини. І так приємно їх часом послухати, сидячи на ганку. Може й для себе що цікаве почується. У такий момент складно всидіти вдома. Хочеться спостерігати за такою красою знову й знову.

Весняної пори всі хороші господарі дбають про свій сад. Наприклад, мої батьки щороку обрізають зайві гілочки на деревах і оббілюють стовбури, щоб захистити від шкідників. Сад весняної пори – прекрасний. Виграє рожевими, білими, зеленими фарбами. Весна – це художник і композитор, який пробуджує наші душі, змушує знову повірити в любов.