Починаючи з середини 50-х років XIX ст., пожвавлюється діяльність учених-природознавців Київського університету Св. Володимира, пов’язана, насамперед із пробудженням після поразки Росії в Кримській війні (1853–1856 рр.) суспільного руху та включенням до гімназійних програм циклу природничих дисциплін.
Терпимість царських властей до пробудження підвищеного інтересу до природознавства пояснювалась тим, що, за словами К. А. Тімірязєва, "... природничі науки, як найбільш віддалені від політики, вважалися і найбільш нешкідливими; їм не відмовляли навіть у відомій пошані, відкривали доступ до загальної системи навчання – до кадетських корпусів включно .