Прометею були притаманні такі риси: жертовність, альтруїзм, здатність безкорисливо дбати не про себе, а про інших, до того ж слабших за нього. Крім того, Прометей відзначався незламністю, витримкою, готовністю мужньо терпіти будь-які, навіть найстрашніші, муки заради ідеї, в правильності якої він переконаний. Йому притаманні також вірність обраним ідеалам, постійність, незрадливість, твердість і надійність у боротьбі за справедливість. Адже він, провидець Прометей, наперед знав про муки, які йому доведеться перетерпіти("…Прийдешнє все виразно я / передбачаю завжди, й несподіваних (« Нещасть нема для мене…»). Проте це не примусило його відмовитися від спротиву несправедливості самого всемогутнього Зевса.
Отже, Прометей у трагедії Есхіла виступає як благодійник усього людства, як постать монументальна, фігура вселенського масштабу, що в ній поєднані риси і культурного героя стародавніх міфів, і великого просвітителя пізнішої доби.