Про дружбу всі говорять багато. Я помітив, що дехто з моїх ровесників легко користується словом «друг», називаючи ним мало не половину класу наших однолітків. На моє переконання, слід розрізняти слова «друг», «приятель», «товариш». Перші два слова дуже близькі за значенням, а от товаришів може бути багато, а друг — лише один. Усі ми маємо товаришів, з багатьма маємо дружні стосунки, але не кожен із нас має справжнього друга.
Коли я писав твір, мама підказала мені гарні слова, які давно сказав Б. Франклін: «Брат може не бути другом, але друг — завжди брат». І це справді так, бо хто такий вірний приятель (друг)? Насамперед, це близька тобі людина по духу, з якою приємно проводити час, приємно разом готувати уроки. Він завжди буде поруч у скрутну хвилину, і я теж буду поруч у такий момент. Справжні друзі разом і в скруті, і в радості. Тому така людина — справжній скарб. Такий друг завжди відданий, він ніколи не зрадить, не скаже: «Мені вже не хочеться з тобою дружити». Справжній друг — це на все життя. У мого тата є такий друг. І я дуже хочу, щоб у мене теж був такий друг на все життя.