Жили-були мама і дві дочки. Вони були добрі і хороші люди, але жили дуже бідно. Одного разу осіннім сірим ввечері, коли йшов проливний холодний дощ до них у будинок постукав незнайомий чоловік з довгою і сивою бородою. Він просив подати йому хліба та води, говорив, що пройшов довгий шлях і дуже голодний. Його вигляд був сумним, але очі блищали радістю і пустощами. Мама з доньками пошкодували старої людини і запросили його пригощати разом з ними. Вони нагодували його останнім малиновим пирогом і солодким чаєм. Старий був дуже щасливий. На ранок дивна людина зник, залишивши за собою ганчір'яний мішок. А зрештою виявилося, що в мішку знаходиться золото, а старий незнайомець був справжнім чарівником.