Роль України в творчому творчості романтиків (розказувати про зарубіжних письменників, які написали що-небудь про Україну)

Ответ:

Українська тема була помітним і значним явищем у розвитку світової літератури впродовж ХІХ – ХХ ст.. образ України, її природа, героїчне минуле були предметом розгляду і творчих пошуків для багатьох письменників : Миколи Гоголя, Олександра Пушкіна, Джорджа Байрона, Адама Міцкевича, Райнера Марії Рільке та інших.

Після закінчення училища, Олександр Іванович Купрін За час свого п'ятилітнього перебування в Україні, з 1894 року,  друкувався в газетах «Киянин», «Київське слово», «Волинь» (Житомир), «Одеські новини». Написані для київських газет нариси склали цикл «Київські типи», що викликають інтерес і донині. Терплячи нестатки й голод, він тягав великі вантажі в артілі носіїв, грав у театрі м. Суми

В Одесі Адам Міцкевич працював вчителем у Рішельєвському ліцеї. В Україні він перебував понад дев'ять місяців, постійно цікавлячись суспільним і культурним життям, фольклором та історією. Тут було написано більшість його сонетів, в тому числі «Кримських», балади «Воєвода» і «Дозор». Пам’ятник Адаму Міцкевичу в Івано-Франківску.

М. Лєрмонтов - найулюбленіший поет Т. Шевченка Михайло Лермонтов був одним з найулюбленіших поетів Тараса Шевченка. Палке слово російського поета допомагало Шевченкові витримати важкі випробування, що випали на його долю. Ім’я Лермонтова неодноразово зустрічається у листах, надісланих із заслання, і в його щоденниках. В листах до близького друга Михайла Лазаревського (20.12.1847), до О. Лизогуба (1.02.1848), до Ф. Лазаревського (22.04.1848) він просить надіслати йому твори Лермонтова. Серед книг, що забрали у Шевченка під час арешту 1850 року в Орен-бурзі, були два томи творів російського поета. Із суворого заслання Тарас Григорович заклинає своїх друзів: « … Надішліть заради поезії святої Лермонтова хоч один том, велику-превелику радість пришліть…».

М. Лєрмонтова в Україні писав -Пророче Божий? Ти меж нами, Ти, Присносущий, всюди з нами Витаєш ангелом святим. Ти, любий друже, заговориш Тихенько-тихо... про любов Про безталанную, про горе, Або про бога та про море, Або про марне литу кров З людей великими катами. Заплачеш тяжко перед нами, І ми заплачемо... Жива Душа поетова святая, Жива в святих своїх речах, І ми, читая, оживаєм І чуєм бога в небесах.)

Объяснение: