Нічне небо – зоряне море і, дивлячись на нього, ми усвідомлюємо, що між тими глибинами та нами нема ні коріння, за яке можна було б ухопитись, ні даху, ні гілки дерева, і ми повільно, мов нирці у морі, падаємо у безодню.
Навколо панує темрява, а в небі спалахують мільйони зірок. Ближче до півночі небо в одному місці світлішає, бліда заграва поступово розгоряється. Через кілька хвилин зринає повний місяць, на якому навіть з землі видно чудні малюнки, створені рельєфом його поверхні. Хтось бачить там обличчя людини, хтось диковинних тварин або ще щось інше.
Ніч заворожує та надихає.Я думаю , що кожен з нас хоч раз милувався її таємничою красою, оспіваною митцями всіх часів як чарівну пору роздумів, відпочинку, творчого натхнення та любові.