Збірник віршів про український прапор
Неллі Бондаренко
Наш прапор
Із блакиті й колосків
В небі прапор наш розцвів,
Увібрав він синє небо
В золотисту пору жнив.
Дмитро Павличко
Наш прапор
Небеса блакитні
Сяють з глибини,
А пшеничні й житні
Мерехтять лани.
Образ цей не зблідне,
Хоч минуть жнива.
Це знамено рідне -
Злото й синява.
Прапор наш, як літо,
В сонці майорить -
По долині жито,
По горі блакить.
Мстислав Рус
Наш прапор
Прапор Руси повіває
Синьо-жовтий, злотом тканий,
А на нім завіт сіяє,
Мономахом ще нам даний.
Гей! Єднайтесь, рідні діти,
Бо в єдности наша сила -
Єдність може лиш злучити,
Що незгода розлучила...
Марія Хоросницька
Прапорець
Прапорець, що я тримаю,
Для мене – єдиний.
Прапорець цей, що я маю, -
Символ України.
Нема в світі більш святого
Й не буде ніколи
Від крайнеба голубого
Над пшеничним полем.
Вадим Крищенко
Прапор України
Вже скільки закривавлених століть
Тебе, Вкраїно, імені лишали...
Тож встаньмо, браття, в цю урочу мить:
Внесіте прапор вільної Держави!
Степів таврійських і карпатських гір
З'єднався колір синій і жовтавий.
Гей, недругам усім наперекір –
Внесіте прапор вільної Держави!
Ганьбив наш прапор зловорожий гнів,
Його полотна в попелі лежали...
Але він знов, як день новий, розцвів,
Внесіте прапор вільної Держави!
Повірмо в те, що нас вже не збороть,
І долучаймось до добра і слави.
Хай будуть з нами Правда і Господь –
Внесіте прапор вільної Держави!
Іван Трух
Прапор України
Стигла нива, небо синє -
ніде ні хмарини.
То картина особлива -
Прапор України.
Працю й мир символізує
Цей шедевр художній,
Світ реальний, що існує -
Зрозуміє кожний.
Це просте і зрозуміле
Не вмре, не загине.
Світе тихий, краю милий!
Моя Україно!
Доля гіркою бувала:
Й вороги, й братове
Нам нав’язували гасла
Хижості та крові.
Пронесімо ж прапор мирний
Гідно і завзято,
Україні рідній вірність
Збережімо свято!
Юрій Загорський
Негода. Наче хвилі у Дніпрі...
Негода. Наче хвилі у Дніпрі,
Нуртують чорні хмари угорі.
Бувало також: мряка та імла
Неждано чистий обрій облягла.
Раптом бачиш трепетну блакить –
То український прапор майорить.
Зима настала. Глибоченний сніг
На сквери, площі і бульвари ліг.
Та подивися, друже, у вікно,
Де має жовто-синє знамено.
Ласкавий літній легіт проліта.
Он там цвіте пшениця золота.
Це український прапор - дивоцвіт.
Відбився в ньому неповторний світ.
І чорноморська гожа синява,
І далина мрійлива степова.
Карпати в нім, Донбас, Галичина –
Вся прехороша рідна сторона.
В нім біль народу, гордість, жаль і гнів,
Чекання світлих, радісних часів.
Анатолій Камінчук
Чудовий день. Ясна пора
Чудовий день. Ясна пора.
Легенький вітерець повіяв.
На кручах синього Дніпра
Стоїть столиця наша – Київ.
Квітує свічами каштан,
На храмах сяє позолота,
Ось Володимир, ось Богдан,
Он сяють Золоті Ворота.
Летить у небі голуб-птах,
Над ним хмарки, немов пір’їни.
Й тріпоче синьо-жовтий стяг,
Як вільне серце України.