Автор - FedorchuckDiana
Ответ:
Творчість українських майстрів літератури та мистецтва мала національний та патріотичний характер. Зріс інтерес до образотворчого мистецтва. Як і в літературі, виник ряд об'єд¬нань майстрів пензля.
Объяснение:
Протягом 20-х pp. література й мистецтво в Україні, незважаючи на партійний контроль і різні ідеологічні обме¬ження, набули небаченого раніше розвитку. Той час великих відкриттів та сподівань справедливо називають періодом куль¬турної революції, або відродженням.
Література та мистецтво ставилися на одну з верхніх ланок «культурного фронту».
Компартійно-радянське керівництво оновляло склад митців робітниками і селянами. У 1930 р. профспілки оголосили всесоюзний призов робітників-ударників у літературу.
Через рік в Україні до літературних гуртків було «призвано» десь 2 тис. робітників. Для них створили мережу консультативних бюро при редакціях літературних журналів, у яких працювали письменники-професіонали.
Під патронатом ЦК КП(б)У відбулася організаційна підготовка І з’їзду письменників України. З’їзд розпочався у червні 1934 р. в Харкові, а після перенесення столиці продовжив роботу в Києві. На ньому було оформлено Спілку письменників України. У творчі спілки об’єдналися й працівники мистецтва. За допомогою цих спілок власті прагнули уніфікувати зміст культурного процесу за ідеологічними стандартами так званого соціалістичного реалізму. Відбувався жорсткий контроль над творчістю, яка перебувала під посійним втручанням партійних чиновників у літературно-художнє життя.
Контроль і диктування згубили творчу долю П. Тичини, М. Рильський відсидів півроку у в’язниці за звинуваченням в «українському буржуазному націоналізмі». Остапа Вишню 1933 р. звинуватили у причетності до вигаданої чекістами Української військової організації (УВО) та присудили до 10 років концтаборів, за ціє ж причини був засланий на Соловки М. Ірчан, М. Хвильовий наклав на себе руки.
Всього напротязі1934 — 1938 рр. за вигаданними звинуваченнями було арештовано 97 членів і кандидатів у члени Спілки письменників України. Це складало більше половини від складу СПУ.
З переходом до мирного будівництва зріс інтерес до образотворчого мистецтва. Як і в літературі, виник ряд об'єд¬нань майстрів пензля. Асоціація художників Червоної Ук¬раїни (АХЧУ), до якої входили С.їжакевич, Ф.Кричевський, К.Трохименко й інші, проголосила своїм завданням правди¬ве відображення дійсності. Інше оригінальне об'єднання -Асоціація революційного мистецтва України (АРМУ), яке створили учні видатного художника-монументаліста М.Бой-чука, звертало свій погляд до елементів староукраїнського та візантійського живопису.
Художники старшого покоління - М. Бойчук, І. Їжакевич, Ф. Кри-чевський, М. Самокиш, К. Трохименко, О. Шовкуненко та ін. У 1936 р. за сфабрикованими звинуваченнями чекісти заарештували М. Бойчука та кількох його учнів. Незабаром всих їх розстріляли.
Творчість українських майстрів літератури та мистецтва мала національний та патріотичний характер. Саме через це багатьох з них тоталітарний режим звинуватив у «буржуазному націоналізмі». Письменники української діаспори назвали 30-ті роки добою «розстріляного відродження».