Чому греко-католики були проти видання альманаху?

Альманах «Русалка Дністровая» вийшов замість приготованої 1834, але забороненої віденською цензурою (на основі думки церковної влади у Львові) збірки «Зоря». Зокрема, цензором видання був Єрней Копітар, який визнав, що вона «гарна, вдатна, одушевлююча», але стояла на позиціях окремішності українського народу, що суперечило інтересам Австрії. Острігався пустити збірку, відіслав її до Львова, щоб інші брали на себе відповідальність за наслідки її виходу у світ.[4]

Важливу роль — негативну — в долі видання зіграв ректор Львівської духовної семінарії, професор морального богослов'я університету Венедикт Левицький, який через останню посаду був цензором книг, театральних вистав Галичини. Він наказав конфіскувати весь наклад, який знайшли в скрині 1845 року. «Високим розпорядженням президії від 22 серпня 1845 …» було наказано знищити всі примірники, за винятком 1-го, який мав потрапити до університетської бібліотеки.

Альманах і його видавці зазнали переслідувань місцевих церковних та світських властей. Із 1000 надрукованих примірників «Русалки Дністрової» 100 потрапили до Львова, деяка кількість стала приватною власністю, зокрема, 200 — Георгія Петровича, 800 конфіскувала львівська поліція, більше 600 пішли до Відня на цензуру.[5]