Склад те такст на укр.мове "текст про вивчення орфограм" срочно пж​

ОтвеОрфографія

        Орфографія – це система загальноприйнятих правил про способи передачі усного мовлення в писемній або друкованій формі.

        Основні поняття орфографії:

орфограма;

орфографічне правило;

принципи орфографії.

Орфограма

Орфограма — це правильне (таке, що відповідає правилам або традиціям) написання, яке потрібно вибра­ти з кількох можливих варіантів.

Отже, орфограми — це насамперед букви, для написання яких треба застосувати певне правило (наприклад, буква е у слові весна, бо весни; префікс пре- у слові предобрий, бо вказує на збільшену міру ознаки).

Види орфограм

1. Буквені:

А) Ненаголошені [е], [и] в корені слова: весна, життя.

Б) Велика чи мала буква: Земля (планета), земля (ґрунт).

В) Правопис прізвищ, географічних назв.

Г) Написання сумнівного приголосного: легкий (бо легенький), просьба (бо просити).

Д) Подовження та подвоєння приголосних: навчання, возз’єднання, лимонний.

Е) Наявність чи відсутність літери: сторіччя — сторіч, баский — баскський, біль — білль.

Є) Правопис складних слів.

Ж) Правопис префіксів, суфіксів.

З) Вживання м’якого знака і апострофа.

И) Правопис відмінкових закінчень.

І) Правопис особових форм дієслів.

Ї) Правопис числівників і зв’язок їх з іменниками.

Й) Правопис прислівників.

К) Правопис часток.

2. Небуквені:

А) Дефіс: по-київськи, з-поміж, темно-зелений, віч-на-віч, хто-небудь, пів-України.

Б) Апостроф: м’ята, роз’їзд, пів’яблука, сузір’я.

В) Перенос слова: ходжу, триста, місто і місто.

Г) Пропуск між словами (роздільне написання): будь ласка, все одно, поки що, на жаль, ні в кого, рік у рік.

Д) Разом: улітку, попід, деякий, піввікна.

Орфографічне правило

Орфографічне правило — це ко­ротка й чітка рекомендація для пев­ного написання як зразкового. Наприклад, правила вживання вели­кої букви; правила написання слів ра­зом, окремо, через дефіс; правила вжи­вання апострофа, м’якого знака та ін.

МІРКУЙТЕ ТАК!

Як слід визначати орфограму?

Знання.

Є два способи написання слова — пра­вильний і неправильний.

Використовуємо правило: в іменниках середнь­ого роду на -я (II відміна) у позиції між голос­ними м’які приголосні подовжуються. Отже, пишемо знання. Орфограма: подовження приго­лосних — буквена.

Орфографічна помилка

Орфографічною помилкою вважається неправильне написання однієї букви замість іншої в сумнівних випадках, неправильне вживання (або невживання) апострофа, м’якого знака, вели­кої та малої літер, неправильний перенос слів, подвоєння літер, де його немає, або відсутність подвоєння, де воно має бути; відсутність чергування у — в, і — й у точно визначених правилами ситуаціях та ін.

Орфографічний словник

Орфографічний словник містить інформацію про правильне написання слів.т:

Объяснение: