Автор - irinaaa66
Головний герой роману Олександра Пушкіна «Євгеній Онєгін» мав дуже складний характер. Маленькою дитиною він залишився без матері. Батько його вів розгульний спосіб життя, а найняті ним гувернери майже не займалися вихованням хлопчика. Саме виховання, розгульний спосіб життя батька, наявність грошей (завдяки яким він собі міг все дозволити) у родині і вплинули на формування характеру Євгенія. З самого дитинства він був довірений сам собі і тому дозволяв собі робити те, що хочеться.
Тому, ставши юнаком, він, як і батько, почав вести розгульне життя. Його приваблювали вечірки, театри, жінки… Але через деякий час йому це заняття набридло, він зачинився від усіх, хотів стати письменником, і в той же момент не хотів писати. Його не влаштовувала тогочасна соціальна обстановка в країні, але він не бажав нічого робити, щоб змінити її. Це говорить про суперечливість і непостійність характеру головного героя роману.
Не знаючи чим себе зайняти, він вирішив поїхати в село доглядати за дядьком, який був при смерті. Він зненавидів це заняття, але готовий був на все заради грошей. Догляд за дядьком – це не було для Онєгіна почуттям обов’язку, він робив це з корисливих мотивів. Але після смерті дядька він зрозумів, що життя в сільській тиші йому прийшлось за смаком. Спочатку до нього приїжджало багато гостей, але Євгеній не збирався підтримувати тодішній тон спілкування і цим він віднадив гостей від двору. Багато хто вважав його диваком, а багато хто – просто хамом.
Незабаром він став дружити зі своїм сусідом поміщиком Ленським. Вони були абсолютно різні і не мали нічого спільного. Це і викликало у них інтерес один до одного. Онєгіну, як людиноненависнику, поетичний Ленський чомусь запав у душу, він любив слухати його і спостерігати за ним. Ось на цьому моменті і відкривається справжня душа Онєгіна – він розумна, поетична і добра людина, просто він не міг відкритися перед міськими людьми, у яких замість душі – порожнеча.
Вибери те, що тобі потрібно;)