Автор - tanavaligyra
Я цілком згоден з думкою, що цінність часу пізнається аж тоді, коли він утрачений. Цей вислів, має дуже глибоку повчальну думку, проблематика якої є дуже актуальною в наш час.
Я часто питав себе: «Що таке час взагалі?». Матеріально його не існує, але він здатен на що завгодно: він, тобто час, може розлучити людей, подарувати життя, розбити серце та вилікувати душу. Один день не можна прожити двічі. Я вважаю, що найприємніше марнування часу – це проведення його з користю для себе й інших. Це – мій особистий принцип, котрий, я гадаю, не зміниться.