Автор - solomia2508
“Для мене скарб це …”
З радістю у душі і усмішкою
на своєму дівочому обличчі я пишу цей твір. Чому свою сім’ю, в якій я проживаю – я називаю
скарбом ? А тому що, я найщасливіша дівчина в цілому світі. Я вважаю, що там,
де в сім’ї де панує мир, злагода, взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а
дітей до батьків – це є безцінним
скарбом. Я пишаюся і горжуся своїми батьками.
Від свого батька я успадковую впевненість у
своїх вчинках, чесність і справедливість, порядність, любов і ласку до мене.
Коли мені щось не зрозуміло в домашньому завданні, тато завжди допомагає мені.
Від матусі я успадковую всі ті добрі і щирі,
ніжні риси характеру, які є у моєї мами. Вона змалку привчила мене до чистоти,
вона привчила мене прибирати після себе, звісно підмітати, мити підлогу,
витирати пил, пилососити, тому що, деякі дівчата в моєму віці цього не вміють
або просто ліняться робити це. Потрібно бути самостійним, батьки привчили мене
до цього.
Мої батьки мене привчили до чистоти,
самостійності, любові до тварин, щирості та вихованості і це я вважаю своїм
скарбом, мої батьки це мій скарб. Завдяки тому що, в нашій сім’ї завжди панує
мир і спокій, взаєморозуміння і шана до кожного хто є у нашій сім’ї. Чому я
написала що мої батьки, моя сім’я це є скарб, а тому що, я твердо впевнена, де
у сім’ї між батьками і дітьми є любов, взаєморозуміння, де я живу щасливою і
радісною, то це є безцінним скарбом для мене.
Я люблю свою родину, свою сім’ю, тому що, це є мій скарб і
я буду берегти його, як свою зіницю ока.