твір вершник на жовтому коні

ВЕРШНИК НА
ЖОВТОМУ КОНІ

         Юнак
вирушив у мандри з трьома батьковими подарунками. Це були п'ятнадцять монет,
лист до пана де Тревіля та кінь. Цей кінь був такий незвичайний, що мимоволі
привертав до себе увагу.

         То
була верхова конячина віком років двадцяти. Вона мала облізлий хвіст, жовту
кошлату шерсть і рубці на боках. Шкапа ледь чвалала, її голова безсило висіла
нижче колін.

         Молодий
д’Артаньян добре знав ціну своїй конячині, але ж
батько просив доглядати коня, як старого слугу. А батькові слова багато важили.

         Вигляд
бідолашної жовтої шкапини викликав у перехожих посмішку, але над конем дзвеніла
шпага і люто блимали очі юнака. Тому люди намагалися втамувати сміх. Грізний
вигляд д’Артаньяна переконував кожного в
тому, що глузувати з коня не слід. (За О.
Дюма.) (116 сл.)